Work Text:
Починалася та пора, яка в її попередньому житті називалася Геловіном!
Катерина ловила себе на думці, що сумує за багатьма традиціями з минулого життя.
Деякі традиції, як наприклад засідання всіх канікул в переглядані старого аніме, вже не повернеш, але є ще ті, які можливі навіть у цьому магічному житті.
Ось тому вона останні місяці вона трудилася на городі в спробах виростити гарбузи.
Насіння, яке вона купила було сумішшю різних сортів, тож кожен гарбуз, який вона виростила, був особливим, як і всі її друзі.
Завтра Катерина усіх збере у себе вдома і буде пояснювати які смішні і страшні мармизи можна вирізати з гарбузів.
Спочатку їй треба перенести всі гарбузи поближче до вітальні. Гарбузи були не важкі, тож Катерина взяла один в руки й пішла до головного ходу.
З боку дороги почувся скрип колес карети і між гілок Катерина побачила королівський герб.
-НЕВЖЕ ПРИНЦ ДЖЕРЕД ВЖЕ ПРИЇХАВ?! Я як завжди забула про час і до самого вечора возилася на городі! Матуся мене вб'є.
На сьогоднішній вечір було назначено чаювання королівської родини і герцогів Клаєс.
Поки Катерина добігла до входу, всі слуги вже вийшли, щоб привітати гостей. Джеред стояв біля карети, чекаючи свою наречену.
-Джеред! Ану потримай, поки я побіжу переодягтися!
Катерина церемоніально вручила гарбуз в руки своєму нареченому і побігла до дверей, де зникла.
Джеред стояв з гарбузом, поки всі слуги дивилися на нього з здивованими обличчями.
В думках слуг зразу з'явилася думка, що Катерина відшила свого нареченого, але знаючи цю пані. Вони дійшли висновку, що про такий давній звичай як дарування гарбузів кавалерам які не сподобалися вона навіть не чула.