Actions

Work Header

Недоліки чи переваги

Work Text:

Чого Міці не вистачало — це денних поїздок. Щоб бачити, як за вікном проносяться поля, ліси, череди корів, придорожні забігайлівки та заправки. Та що там говорити, вона б зараз не відмовилася і від боліт чи похмурого вигляду пустелі. І багато віддала, щоб побачити сонце, яке встає над крилом літака.
— Завжди доводиться чимось жертвувати, — сказала Гелена, що сиділа на сусідньому кріслі, ніби прочитавши її думки.
Міка померла б, не наверни її Гелена. І, зазвичай, жодна з них не шкодувала. Хоча денних подорожей Міці дійсно не вистачало.
Втім, Гелена говорила, що за сотню років Міка теж набуде імунітету до сонячного світла, як вона. Це тішило.

***

Справи Сховища та нові артефакти… Завжди є якісь артефакти, які потрібно знайти, привезти та каталогізувати. І нерідко завдання триває кілька днів. Особливо, якщо саме «день» їм не підходить. Гелена могла і сама знайти людей, розпитати їх про загадкову монету, але вона відмовилася.
— Монета приносить удачу, — сказала вона, — тож до вечора зачекає.
— Ти просто хочеш побути зі мною, — чмихнула Міка.
Гелена нічого не відповіла, тільки опустила жалюзі, щоб вона могла вийти з глибини кімнати, не боючись обпектися сонцем. За вікном вже почався ранок.
— Чим займемося? — спитала Міка і охнула, коли Гелена швидко, навіть для її новонабутих супер зору та супер реакції, опинилася поруч із нею.
Навколо талії стиснулися сильні руки, шиї торкнулися спочатку губи, а потім ікла.
Чи можна вважати канібалом вампіра, який п'є вампірську кров? Чи це не так працює? Та й не має значення.
Міка відштовхнула Гелену, подивилася в шалі очі з червоними відблисками, перевела погляд на закривавлені губи і притиснулася, щоб поцілувати. Смак власної крові не п'янив, та й взагалі ледь відчувався. Якби Міку попросили описати це, то вона сказала б: «Ніби поцілуватися з курцем», бо було щось схоже на попіл.
— Могла б попередити, — прошепотіла Міка, розриваючи поцілунок.
— Хіба це весело? — відповіла Гелена.
Новий поцілунок був глибшим, Міка у помсту прикусилаязика Гелени. Тепер смак крові був іншим, нехай теж віддавав попелом. Серце, що сповільнилося після навернення, забилося частіше, ніби вона знову стала людиною.
Гелена підхопила Міку на руки і понесла у бік ліжка.
Артефакт зачекає до вечора.
Денних поїздок Міці не вистачало, але компанія Гелени викуповувала всі недоліки вампірського життя.