Work Text:
- То що, - обвів усіх поглядом Чжімін, опускаючись на підлогу посеред вітальні, - «я ніколи не»?
Він пограв бровами. Ідея йому явно подобалася. Власне, він її й запропонував, щойно дізнався, що в гуртожитку є випивка.
- Усі згодні? – зітхнувши, сів навпроти нього Намджун. От він бажанням не палав і навіть відмовлявся, проте потім, судячи з усього, вирішив підкоритися більшості. А може, просто дійшов думки, що так зможе контролювати процес.
- Ура! – зрадів Техьон і вмостився ліворуч від Намджуна. – Правильне рішення, - похвалив він його і від душі поплескав по спині.
- Окей, які правила? – поцікавився Джін, підтягуючи довгі рукава свого худі і падаючи поруч із Техьоном.
- Які можуть бути правила? – посміхнувся Чжімін. – По черзі кажемо «Я ніколи не робив того чи іншого». Хто робив, той має випити, хто не робив – не п’є.
- Може, принести склянки? - спитав Хосок, готовий бігти на кухню.
- Та нащо вони? – протягнув Юнґі, поспішно клепаючи плейліст у себе на ноуті. – Кожен візьме по пляшці та й сьорбатиме.
- Окей, – погодився Хосок і сів поруч із Чжіміном.
- Кукі, хто в нас тут наймолодший? – задерикувато заговорив Джін. – Повитягуй нам усім по пляшечці. І приглуши трохи світло.
Чжонкук як міг вдав обурення і навіть копнути його збирався для переконливості, та вирішив, що пройтися в інший куток кімнати він не проти. Тіло аж бриніло від передчуття чогось цікавого і вимагало хоч трохи руху, щоб скинути напругу.
Якщо чесно, Чжонкук не був певен, що йому сподобається. Звісно, думав він, витягуючи пляшки з коробки, коли бачиш такі ігри в американських фільмах, дуже кортить і самому взяти участь. Але якщо він правильно розумів, тема подібних ігор зазвичай скочувалася до сексу або навколосексових обговорень. А тут йому хвалитися нічим.
- Розбирайте, - скомандував Чжонкук, всівшись між Намджуном і Хосоком і радіючи, що йому вдалося взяти усі сім пляшок за один раз.
Рух не дуже допоміг, у крові й далі пульсував адреналін, і Чжонкук зрозумів, що не може дочекатися, коли дізнається щось цікаве й непристойне про своїх хьонів. Ні, він, звісно, знав деякі речі - окремі деталі про Джінові походеньки чи про Намджунові вподобання в порно, - проте цього завжди було мало, а порозпитувати нагоди не випадало.
Та й незручно було йому.
Та й питати незрозуміло що.
А ще він, до речі, знав, що Техьон цілується… солодко.
- Якщо хтось не хоче казати правди, - знову заговорив Намджун, - завжди можна збрехати.
- Ану не подавай дурних ідей! – обурено глипнув на нього Чжімін, а тоді звернувся до всіх: – Не слухайте його! Якщо когось спіймаю на брехні, матимете покарання!
- Кукі дасть підзадника! – весело підтримав Техьон.
- Я не брехатиму, - відразу запевнив Хосок, викликавши ще одну хвилю смішків.
- Ну все, - перекричав галас Чжімін. – Хто починає?
- Крутнемо пляшку, - запропонував Техьон і, не втрачаючи ані секунди, поклав своє ще не відкрите соджу на підлогу. Чжонкук тримав руки в передній кишені свого худі і з нетерпінням спостерігав за рваним рухом пляшки, поки вона не вказала прямо на нього.
Тепер усі погляди були спрямовані в його бік, а він раптом усвідомив, що треба не просто слухати чужі таємниці, а самому про них питати. А що питати – знову ж таки – незрозуміло.
- Скажи щось таке, що точно всі робили, - підказав Намджун. - Щоб ми всі випили для розминки.
Окей. Підказка. Добре. Це вже щось.
- Е-е… Я ж можу сказати, що ніколи не робив, а тоді випити, бо робив? – перепитав він, відкриваючи свою пляшку.
- Так-так, - закивав Чжімін.
- Справді? – перепитав Джін, і в Чжонкука з’явилося кілька зайвих секунд для роздумів. – Я думав, треба казати щось таке, що не робив.
- Не знаю, мені так більше подобається, - стенув плечима Чжімін.
- Мені теж, - погодився Хосок. – Хоча як забажаєш. Якщо хочеш споїти інших, а сам лишитися тверезим, то можна й так.
- Гаразд, - привернув до себе увагу Чжонкук. – Я ніколи не… дивився порно.
- Чудовий початок, - хихикнув Джін, добряче відпиваючи зі своєї пляшки.
Інші зробили те саме.
Всі дивилися порно хоч раз у житті. Прекрасно. Це й так було відомо.
- Хто далі? – спитав Намджун. – Я?
- Ти, - кивнув Чжімін, який за мовчазною згодою керував вечором.
- Окей. Продовження розминки. Я ніколи не дрочив у нашому душі.
- Фу-у, - прокоментував Юнґі й випив.
Разом зі всіма іншими, відзначив для себе Чжонкук, обвівши поглядом їхнє коло і відчуваючи, як соджу зігріває горло.
Наступний сидів Техьон.
- Я ніколи не… цілувався, - видав він, грайливо примружившись.
- О-о, - задоволено протягнув Чжімін, перш ніж випити, а от Чжонкук подавився повітрям і пильно придивився до Техьона.
Втім нічого не вказувало на те, що це було прямою атакою, бо той, здавалося, на нього звертав не більше уваги, ніж на інших. Він мандрував поглядом від обличчя до обличчя, спостерігаючи за тим, як усі п’ють. А пити мають усі. Бо всі інші цілувалися. Крім, може, Техьона. Якщо він таки справді не пам’ятає того єдиного відомого Чжонкуку поцілунку.
І треба було мерщій вирішувати, чи варто йому самому зізнаватися.
Зрештою погляд Техьона дістався до нього - і він відчув, як пашіють щоки. Техьон підняв брови в німому запитанні, і Чжонкук присмоктався до шийки пляшки, роблячи два великих ковтка і дивуючись, що не похлинувся. Техьон замиловано усміхався, закусивши нижню губу, а потім і сам випив.
Невже Техьон пам’ятав? Чжонкук важко дихав, серце билося десь у горлі, кров розносила алкоголь по тілу, а футболка під худі прилипла до спини.
- Кукі, а коли це ти цілувався? – на додачу до всього запитав Хосок.
Він миттю повернув голову до нього, помітивши, що Чжімін зробив те саме.
- Що? – перепитав.
- Наскільки я знаю, на початку року ти ще був нецілований, - усміхнувся Хосок кутиком рота.
Чжонкук, ще більше червоніючи, пригадав, що якось у січні він довго лежав з ним у ліжку, говорив про всяку всячину, а вже зовсім засинаючи, надумав зізнатися у своїй повній недосвідченості.
- Я… - він втупився в підлогу. – Не ваша справа.
- Як це не наша? – обурився Чжімін.
- Зараз ми в нього все випитаємо, - потер руки Джін.
Чжонкук, доки мав нагоду, виплутувався зі свого худі, щоб ненароком не втратити свідомість від духоти.
- Отже, - почав Джін, піднявши пляшку. – Я ніколи не цілувався до літа 2016 року.
- О, молодець, - похвалив Чжімін, зрозумівши його тактику.
Усі випили, крім Чжонкука. Як і очікувалося. Техьон теж, між іншим. Отже, він цілувався ще перед літом. І не факт, що щось пам’ятав із літніх подій. Чжонкук вирішив заспокоювати себе цією останньою надією.
- Ага, значить, влітку, - почувся голос Чжіміна. Чжонкук підняв очі і побачив, що той усміхаєтся, від чого запалили вже й вуха. На Техьона взагалі не хотілося дивитися.
- Або восени, хьон, - ядовито виправив його Кукі. – Кінець вересня, між іншим, не за горами.
- Я ні з ким ніколи не цілувався до… серпня 2016 року, - перебив його Юнґі.
Всі випили. Чжонкук теж. Як взагалі так вийшло, що не він дізнається, а про нього?
- Отже, таки влітку, - схилив голову набік Юнґі.
- Таки влітку, - зітхнув Чжонкук.
- А точніше - в червні або липні, - підсумував Юнґі. – Подумаймо, де ми були і з ким тусив наш Кукі.
- Він на кілька днів їздив до Пусану, - запропонував варіант Чжімін і питально зиркнув на Чжонкука, який намагався зберегти максимально нейтральний вираз обличчя.
Йому здавалося, що вже минули часи, коли він дуже переймався тим поцілунком. Він давно переконав себе, що це не кінець світу. Так, він поцілувався з Техьоном, який був хлопцем і до того ж мембером їхньої групи. Але це сталося лише раз. І вони обидва були п’яні. І це нічого не означало (попри те, що він досі інколи зависав, раптом згадавши про той вечір). Крім того, це він згадував, а Техьон он, мабуть, нічого й не пам’ятав. Чжонкук сто разів повторював собі ці речі і вже щиро у них вірив, та тепер стало страшно. Як зреагують інші? Що як той дурний поцілунок усе змінить? Як довго йому доведеться повторювати усі ці речі їм, щоб вони повірили? Не треба було зізнаватися.
Добре, що він сидить поруч із Намджуном. Той його захистить. Він його точно не зненавидить за таке. Не зненавидить же? Він же людина широких поглядів, так?
А якщо розкажуть менеджерам? Що тоді робити? Що з ним буде? Як так сталося, що він ніколи раніше про це не думав?! А що буде з Техьоном? Це ж він і його здасть. У Чжонкука похололо все всередині, тому, відчувши на коліні руку Хосока, він аж підскочив.
- Все буде добре, - ледь чутно промовив той, доки всі інші вирішили позгадувати події літа, на щастя, відволікшись від того нещасного поцілунку.
Чжонкук вп’явся поглядом у Хосока. Від його руки йшло тепло, від очей – теж. Він підбадьорливо посміхнувся, стиснув пальцями його коліно – і від цього полегшало. В той момент Чжонкук любив його більше від усього на світі.
Або ж це алкоголь почав діяти.
- Гм-гм, - прокашлявся Чжімін, нарешті вирішивши продовжити гру. – Ми тут недавно говорили з Хобі.
Хосок забрав руку з його коліна і насторожився, пригадуючи, про що це вони недавно говорили.
– І він сказав, - продовжував Чжімін, перевіривши, чи всі його уважно слухають, – що… принаймні четверо… м-м-м…
- Ти що! – пискнув Хосок, поваливши Чжіміна на підлогу і затуливши йому рота долонею. Він явно засоромився, бо навіть вуха в нього почервоніли.
- Відп… - виривався Чжімін, і дивно було, що він досі не розлив нічого зі своєї пляшки, яку так і тримав у правій руці.
- Відпусти, відпусти його, - обурено заторохтів Джін. – Нам же цікаво!
Юнґі усміхався від вуха до вуха, а потім і сам ліниво втрутився в бійку, ставши на захист Чжіміна і з усіх сил намагаючись звільнити його з лещат Хосока.
- Та хай скаже! – знову спробував перекричати загальний регіт Джін. –Йому можна знати, а нам – ні?
- Йому теж не можна! - сміявся почервонілий Хосок, тримаючись з останніх сил.
- То ти ж розказав! – нарешті заговорив розбірливо Чжімін, коли Юнґі вдалося віддерти руки Хосока від його рота.
- То не все ж, - заперечив Хосок засоромлено, повертаючись у сидяче положення.
- Так отож! – обурився Чжімін.
- Ти мені руку обслинив, - скривився Хосок і миттю обтер її об штани Чжіміна.
- Фу, - відскочив той і в цей момент таки вихлюпнув трохи соджу на килим. – Сам винен.
Всі навколо досі похихикували, і Чжонкук зловив себе на тому, що у нього болять щоки від усмішки. Він і забув, про що переймався всього якусь хвилину тому. І всі інші теж, здавалося, забули.
- Так от, - вперто продовжив Чжімін, відхекавшись.
- Всі знайте, що я йому нічого конкретного не розповідав, - попередив Хосок.
- Годі його перебивати! – обурився Джін, якому вже, видно, не терпілося дізнатися, в чому ж річ.
Чжонкук зиркнув на інших і зрозумів, що не терпілося всім. Пройнявшись настроєм, він теж вичікувально втупився в Чжіміна.
- Так от, Хосок сказав, що знає напевне, що… дехто з вас цілувався… з хлопцями, - нарешті завершив Чжімін, і Чжонкук з жахом зрозумів, що рано розслабився.
Невже це про нього? І про Техьона? Але ж Хобі, здається, не знав, що він з кимось цілувався, хіба ні? Чи, може, брехав? Може, Техьон таки пам’ятав і все розповів Хобі? Може, тому він його і заспокоював? Бо знав, що там є що приховувати?
Чжонкук якомога непомітніше скосив очі вправо. Ні, Хосок не дивився на нього.
Добре. Це добре.
А може, він дивився на Техьона? Чжонкук ще раз глипнув убік. Ні. Не на Техьона.
Він, скоріш за все, дивився на Намджуна. Точно, дивився на Намджуна і ледь помітно хитнув головою.
- Отже, я ніколи не цілувався з хлопцями, - обірвав його думки Чжімін і… відпив із пляшки.
Чжонкук кліпнув.
Що?
- Що? – озвучив його єдину думку Юнґі, витріщившись на Чжіміна.
Той мовчки стенув плечима. Чжонкук чекав якогось пояснення, але краєм ока помітив рух у другому кінці кола і різко повернувся туди.
Техьон підніс пляшку до губ.
Все-таки пам’ятає? Серце стукало аж у горлі.
Втім цього разу часу на хвилювання в нього не було. Адже відразу за ним випив Намджун. І раптом Чжонкук дещо пригадав. І це дещо склалося у дивовижно логічний ланцюжок.
Хосок дивиться на Намджуна і коротко хитає головою. А до цього Хосок каже Чжіміну, що знає, хто у них цілувався з хлопцями. А до цього – з рік тому – Намджун каже, що підтримує права ЛГБТ. А ще до цього… А ще до цього Чжонкук колись увірвався у ванну, думаючи, що там вільно, і побачив там голих по пояс Намджуна і... Джіна. Намджун у спортивних штанах біля умивальника витирає рукою рота - і Чжонкук вирішує, що той чистив зуби. А Джін з рушником на стегнах у протилежному кутку, біля корзини для білизни, і рум’янець у нього піднімається від грудей до шиї - і Чжонкук вирішує, що той просто мився занадто гарячою водою.
І ніби на підтвердження його здогадів наступним п’є Джін.
А потім одночасно – Юнґі і Хосок. І здивовано дивляться один на одного.
Чжонкук спостерігає за цим усім із широко відкритими очима і ротом. Він швидко дихає і міцно стискає свою пляшку, а з трансу його виводить вкрадливий голос Техьона:
- Кукі, ти питимеш?
Він дивиться йому в очі, глибоко вдихає, видихає і робить ковток.
На кілька секунд западає тиша, яку порушує лише реп-композиція, що лунає з колонок.
- Отак-от… - нарешті спантеличено тягне Чжімін.
І тепер стає спекотно навіть у самій футболці.
- То що це, виходить, твій перший поцілунок був із хлопцем? – усміхається Хосок.
Чжонкук відчуває, як обличчя ще більше червоніє і сердито глипає вбік. А про інших йому нецікаво попитати?
- О-о-о, Кукі, - засюсюкав Хосок і погладив його по голові.
Чжонкук помітив погляд Джіна навпроти, і той, очевидно, відчував те саме, що й Хосок, бо ледь не плакав від замилування.
- Я думав, тобі дівчата подобаються, – бовкнув Юнґі.
- А з ким?.. – почав Намджун.
- Чого ви тільки в мене питаєте?! – заскімлив Чжонкук, відтягуючи неминуче. Він і так почувався, ніби голий перед публікою. Навіть алкоголь не допомагав. – Усі ж випили. Хіба не цікаво, з ким інші цілувалися? Джін он, наприклад, чи Техьон?
Він на мить перетнувся з Техьоном поглядами і, побачивши, як це все того розважає, знову втупився в підлогу.
- Давайте просто продовжимо гру, - зрештою запропонував Чжімін.
Всі погодилися, хоча аж підскакували від цікавості.
Чжонкук дивився, як Хосок задумливо тарабанить пальцями собі по стегну (настала його черга вигадувати питання) і відчував, ніби з плечей гора звалилася. Все тіло переповнювала легкість, здавалося, він зараз злетить над землею. Частково це, скоріш за все, був алкоголь, але також – всеосяжне полегшення. Адже якщо всі цілувалися з хлопцями, то, виходить, нікому нічого пояснювати не треба. Не треба повторювати іншим усі ті речі. Його і так зрозуміють. І його точно не зненавидять і не здадуть менеджерам. Давно він не почував себе так добре.
- М-м-м… - протягнув Хосок. – Я ніколи не курив травку.
- Що це за питання таке? – заскиглив Чжімін, який очікував продовження теми від того, хто знав найбільше. (Випили Намджун із Юнґі, нікого цим не здивувавши. Колись із ними хтось із додебютних знайомих поділився буцімто травкою, хоча серед мемберів досі точилися напівжартівливі суперечки щодо справжність тої травки, бо ніякого ефекту вона на них так і не справила.)
Чжонкук видихнув із полегшенням, бо не вияснилося нічого нового про його поцілунок, але відразу напружився, адже знову настала його черга питати. Алкоголь туманив мозок і заважав мисленєвому процесу.
- Не тягни, - заскиглив Техьон, і Чжонкук згадав, про кого треба було щось вивідувати.
- Я ніколи не напивався так, щоб наступного дня нічого не пам’ятати, - випалив він і вп’явся очима в Техьона.
Той драматично прокашлявся, показово поставив на килим пляшку і зустрівся з ним поглядом. Чжонкук знову порожевів, хоча до цього (за відчуттями) ніби встиг повернутися до нормального кольору обличчя. Техьон підбадьорливо усміхнувся. І Чжонкук не міг не усміхнутися у відповідь.
Він так і не зрозумів, як там справи з пам‘яттю в інших.
- Так, з питаннями ні про що покінчили. – Здається, Намджун все-таки пройнявся грою. - Мені дуже цікаво, з ким цілувався ДжейКей.
Чжонкук і Техьон одночасно пирснули сміхом.
- Добре, хай буде, – Намджун махнув рукою у відповідь на свої думки. – Я ніколи не цілувався з айдолами.
Випили всі.
- Айдол? – Юнґі від здивування навіть рота відкрив. – Юґьом? – спробував вгадати він.
- Що? Та я його й не бачив за літо, – пирхнув Чжонкук і вже відкрив рота, щоб поставити зустрічне питання, та не встиг.
- Я думаю, все набагато простіше, - заявив Техьон. – Моя черга.
Намджун недовірливо на нього покосився. Нетерплячий Чжімін взяв про всяк випадок свою пляшку, Юнґі на автоматі зробив те саме.
- Що ж, візьміть своє соджу і слухайте уважно, - проголосив Техьон, ніби фокусник на сцені. – Шкода, що мені пити не можна, - вдавано зітхнув він. – Слухаєте? Так ось: я ніколи не цілувався з Кім Техьоном.
Чжонкук повільно вдихнув, вкотре зловивши себе на тому, що від хвилювання забуває це робити. Загалом він відчував себе цілком готовим до цього і тому без замішки підняв пляшку. Але спантеличено спинився біля самих губ. Бо одночасно з ним це зробили Чжімін, Джін і Намджун. А за ними – Хосок. Він обвів очима всю цю картину і повільно випив. Коли інші теж зробили по ковтку, Юнґі, зітхнувши, підняв пляшку і одним махом допив усе, що там лишалося. Чжонкук витріщився на нього. А потім пробігся очима по обличчях інших. Судячи з вигляду, для всіх цей раунд став чи не більшою несподіванкою, ніж питання Чжіміна.
Чжонкук не міг стулити рота від здивування. На мить він відчув себе зрадженим. Щойно вони з Техьоном мали одну таємницю на двох, а тепер вияснилося, що у нього така таємниця є з усіма. Отакої. А він ще на початку вечора допускав, що той ні з ким до нього не цілувався.
Один Техьон світився своєю квадратною посмішкою, ніби щойно втнув найкумедніший жарт у своєму житті.
- Ти! – Руки Джіна зімкнулися на шиї Техьона, від чого посмішка стала ще ширшою, хоч це й здавалося неможливим. – То це ти збочуєш нашого макне!
Вони завалилися на підлогу і почали борюкатися. Намджун кинувся їх розбороняти, але, зрозумівши, що обоє сміються, вирішив, очевидно, що така розвага йому до смаку.
- Та він був не проти, клянуся! – верещав Техьон.
- Усі педофіли так кажуть! – не вгавав Джін.
- Та він же не дитина! Повнолітній уже! – Техьон намагався скинути з себе хьона, проте це йому ніяк не вдавалося.
Хосок з Чжіміном заливалися сміхом, Юнґі теж веселився, і Чжонкук своїм напіврозплавленим мозком подумав, що щось тут дійсно смішне є.
- Я тобі дам повнолітній! – обурювався Джін, забивши на спроби задушити Техьона і перейшовши до лоскотання.
Техьон заволав щосили, і тут уже Намджун змушений був вступити у гру, щоб, боронь Боже, ніхто з сусідів не викликав поліцію.
- Лоскочи його, доки тримаю, - наказав він Джіну, затиснувши Техьону рота долонею і насівши зверху. Той дриґав ногами, звивався як вугор, сипав ледь розбірливими прокляттями і благально дивився в сторону свого вічного союзника Чжіміна, який обперся об Хосока і уже ледве дихав від сміху. А тому нічим не міг допомогти.
Зрештою, розмірковував Чжонкук, нововідкритому факту навіть дивуватися не варто. Є у цьому щось глибоко техьонівське, а отже, немає на що ображатися, еге ж? І якщо судити за загальними веселощами, ніхто й не образився. Проте зараз ніхто і новину про поголовне ґейство в їхній групі сприйняв не так критично, як мав би. Включно з ним. Скільки він уже випив?
Заглянувши до своєї пляшки, Чжонкук зрозумів, що скоро пора буде йти за новою порцією.
- Я не хочу сидіти між ними, - звільнившись нарешті, захникав червоний від усіх пережитих тортур Техьон. – Чім-Чім, можна до тебе?
Чжімін, все ще витираючи сльози від сміху, посунувся, щоб звільнити трохи місця між собою і Юнґі. Техьон негайно ж туди всівся і обвив свого найкращого друга руками і ногами.
- О-о-о, як ми-ило, - протягнув Хосок, спостерігаючи, як Техьон ображено шморгає носом і вкладає голову Чжіміну на плече, а той, хихикаючи, приглажує йому волосся. – Як так сталося, Техьоне, що усі з тобою цілувалися, га? – поставив він головне питання.
- А що тут? – спробував стенути плечима Техьон. - Цілуватися з людьми добре. Люди гарні і теплі. – Він говорив повільно і мрійливо. І здавалося, що от-от провалиться в сон, та раптом щось у нього в мізках перемкнулося, і він різко підняв голову. – От, наприклад, я прямо зараз можу поцілувати Чжіміна.
І не встиг ніхто нічого заперечити, як це сталося. Чжонкук бачив усе, ніби у сповільненій зйомці: Техьон кладе пальці правої руки Чжіміну на підборіддя і повертає його обличчям до себе, той закочує очі, але не опирається і навіть трохи нахиляє голову для зручності. Техьон торкається до повних губ Чжіміна своїми, цілує нижню, потім всмоктує верхню, легко проводить нігтем по лінії підборіддя, прекрасно гострій під таким кутом, а потім опускає руку на шию. Очі Техьон заплющив, і його довжелезні вії відкидають ледь помітну в напівтемряві тінь на щоки.
У Чжонкука щось тьохнуло в районі живота, серце раптом почало стукати у висках, він задихався, ніби після двогодинного тренування. О Боже, як же він теж хотів поцілувати… Чжіміна? Техьона? Вони обидва здавалися такими вражаюче привабливими, і Чжонкук не знав, що й думати.
Хтось надто голосно зітхнув і, судячи зі звернених до нього поглядів, це був він.
- Гей! Техьоне, годі вже збочувати нашого Кукі! – подав голос Джін.
- Де ти тут збочення бачиш? – усміхнувся Техьон, відірвавшись від Чжіміна і знову вмощуючи голову у нього на плечі. – Я просто люблю мого Чім-Чіма й інколи хочу поцілувати.
- Ти, я бачу, всіх любиш, коли п’яний, - пробурмотів Чжімін.
Хосок нервово хихикнув, і Чжонкук звернув увагу на його порожевілі щічки і блискучі очі.
- І не тільки, коли п’яний, - ледь чутно додав Юнґі, і Хосок підняв брову.
Чжонкук теж перевів погляд на Юнґі, як, очевидно, і всі інші, бо той раптом знітився і махнув рукою на Джіна.
- Давай уже, твоя черга.
- Я вже навіть знаю, що скажу, - задоволено повідомив Джін. – Я ніколи не цілувався з якимось хлопцем, крім Техьона.
Нарешті Чжонкук не мусив перейматися через свої таємниці і міг повністю зосередитися на інших. У тому, що Намджун з Джіном питимуть, він навіть не сумнівався, тому анітрохи не здивувався, коли його здогад підтвердився. А от Хосок з Юнґі – це було щось новеньке, і він переводив погляд з одного на іншого, помічаючи, як пильно вони дивляться один одному в очі.
- О! О! – раптом підскочив Техьон, вивівши всіх із трансу. – Де моя пляшка? Я маю випити! Подайте пляшку!
- Та ми про тебе й так уже все зрозуміли, - сказав Намджун, передаючи йому соджу.
- І що мені тепер, не пити? – обурився Техьон.
- То Чжімін цілувався тільки з Техьоном? – підсумував раунд Чжонкук. Вийшло якось розчаровано.
- А ти чого чекав? – здивувався Чжімін.
Техьон хитро посміхнувся.
- Кукі думав, що ти теж усіх цілуєш, а отже, рано чи пізно і йому перепаде.
Чжонкук уже вкотре за вечір пік раків.
- О-о, Кукі, не страждай, тебе я завжди готовий поцілувати, - явно знущався Чжімін. – Це ти від мене все життя тікаєш.
- Та я просто намагаюся зрозуміти, багато ти цілувався чи ні, - пробурмотів Чжонкук, сам до ладу не втямивши, навіщо таке ляпнув.
- Ага, чудово, молодець, добре придумав. Усі так і повірили, - мовив Юнґі і, не давши Чжонкуку часу відповісти, говорив далі: – Моя черга. Я думаю, всі вже достатньо п’яні, щоб перейти до цікавіших речей.
Джін розпрямився і явно приготувався пити. Чжонкук розслабився і приготувався знову спостерігати за іншими.
- Мені ніколи не відсмоктували, - оголосив Юнґі і пийнув із нової пляшки. Чжонкук гадки не мав, коли той її дістав із ящика.
Джін таки не дарма готувався – він був другим, хто випив. І останнім. Чжонкук спрагло оглянувся, щоб раптом не пропустити чийогось руху, але всі інші сиділи, завмерши. Він знову залип на прекрасне видовище Техьона з Чжіміном.
- Що, вихвалитися вирішив? – привело його до тями дещо глузливе запитання Хосока, і Чжонкук вперше помітив, що в того заплітається язик.
- Якщо є чим хвалитися, - протягнув Юнґі, - то нащо зайва скромність?
- І хто ж це був? – вдавано байдуже запитав Хосок, водячи пальцем по своїй пляшці.
- А тобі все скажи.
- А чому про мене нікому не цікаво дізнатися? – спробував привернути до себе увагу Джін.
- З тобою все ясно, - махнув рукою Хосок. – Мабуть, якась захоплена фанаточка.
- Я знаю, що спитаю, - втрутився Техьон, все ще обмотаний навколо Чжіміна.
- Стоп-стоп-стоп, - зупинив його Намджун. – Ти щойно вже питав.
- Але ж моя черга, - закліпав Техьон невинними очима.
- Твоя черга настане після Джуні, - відрізав Джін.
- А за мене Чім-Чім спитає, - не встигши засмутитися, знайшов вихід Техьон і мерщій зашепотів щось тому на вухо.
- Фу-у, - застогнав Чжімін, і Чжонкук мимоволі почав уявляти, що за гидке питання вигадав Техьон, проте, як виявилося, все було значно гірше. - Перестань облизувати мені вухо, – хихикнув Чжімін.
Облизувати. Вухо.
Чжонкук охнув. Тепер з голови не йшов язик Техьона і вухо Чжіміна. А хтось колись у якомусь фільмі казав, що вухо – то ерогенна зона. Дихати було важко.
А Техьон, між іншим, цілувався тоді з язиком.
- Добре-добре, я не проти, - закивав нарешті Чжімін і звернувся до всіх: – Я ніколи не спав із фанаткою.
Джін випив відразу. За ним Чжімін.
- А що ви вкладаєте у слово «спав»? – запитав Юнґі.
- Ну… секс? – саркастично відповів Техьон.
- Окей, розумнику, - закотив очі Юнґі. – А що ви вкладаєте у слово «секс»?
- Ну… секс? – відповів цього разу Чжімін і для наочності кілька разів посовав пальцем однієї руки у колі з пальців іншої, від чого у Чжонкука знову запашіло обличчя.
- Клас, дякую. А якщо вона мені, скажімо, відсмоктала, то це секс?
- О-о-о, це можна вважати відповіддю на моє питання? – заграв бровами Хосок, і Юнґі не зміг стримати посмішки, хоча, видно, дуже старався.
- А ти це вважаєш сексом? – поцікавився Намджун.
- Ну… мабуть.
- От і пий. Як ти сам для себе вважаєш, так і правильно.
- Чуєте, а що ви вкладаєте, - подав голос Хосок, - у слово «фанатка»? От якщо вона знала мене і, може, навіть впізнала б на вулиці, але я ніби не дуже їй і подобався. Це фанатка?
- Пий, - порадив Чжімін. – Бо в мене така й була – і я випив. Я її приваблював, здається, лише тим, що знайомий з Чанйолем із EXO.
Хосок пирснув і випив.
- Слухайте, - заговорив Намджун. – Ви ж розумієте, що з фанатками треба дуже обережно, так?
- Ти що, - вирячився на нього Чжонкук, - надумав лідерську лекцію прочитати?
Звідусіль почувся схвальний гул.
- Та ні! Просто вирішив переконатися. Вони ж можуть усе в інет злити!
- Я зазвичай своїх дуже прошу, щоб це лишалося між нами, - нарешті отримав шанс поділитися досвідом Джін.
- І ти їм віриш? – скептично звів брову Намджун.
- Своїх? – ошелешено перепитав Чжонкук.
- Ем-м. - Джін забігав очима між ними двома. – Не дуже, - звернувся спершу до Намджуна, - тому завжди стежу, щоб вони хоч нічого не знімали. І так, своїх, - гордо відповів він на перший прямий вияв зацікавленості до його пригод.
- Я знаю тільки про ту з Токіо, - Чжонкук махнув рукою у напрямку, де, на його думку, знаходилося Токіо.
- Про неї всі знають, - незадоволено пробурмотів Юнґі.
Тоді про Джінові походеньки дізналися менеджери, і їм усім довго пояснювали, що таке безвідповідальність і чому вона неприпустима в їхній професії.
- Мінако, – пригадав Джін.
- Ще двоє було тут, у Сеулі, - поділився своїми знаннями Хосок. - Я тебе прикривав перед менеджером Паком.
- Так-так, - закивав Джін. - Все? Більше ніхто нічого не знає?
- Підозрюю про одну чи двох у Бразилії, - стиснув губи Намджун.
- У Бразилії всього одна була, - підказав Джін.
- Як ти взагалі з нею спілкувався? – здивувався Чжімін. – Вони ж там усі навіть англійської не знають!
- Корейською, - весело махнув рукою Джін. - Так нас любила, що вивчила корейську.
- Класно! – щиро вразився Чжонкук.
- Я думаю, від вас вона б теж не відмовилася, але стверджувала, що я її біас.
- Чуєш, Джіне, - задумано мовив Хосок, мабуть, піддавшись сумному настрою пісні, що саме грала. – А тобі не шкода їхніх почуттів?
- Ну, - задумливо роздивлявся стелю Джін, - я завжди попереджаю їх, що це нічого не означає і що ми більше не побачимося. Та вони й самі це розуміють. Вони зазвичай на сьомому небі, що їм взагалі такий шанс випав. А ще вони всі дуже задоволені від мене виходили, - похвалився він. І заторохтів далі: - Плюс, є різні типи дівчат. Ті, що готові одразу піти до ліжка, мені здається, не такі вразливі.
- А що як, - різко спитав Намджун, - вони насправді дуже вразливі і зроду б не пішли відразу до ліжка, але такі закохані в твій образ, що вирішили зробити виняток? А потім це зруйнує їхню психіку і вони ні з ким більше не зможуть побудувати нормальні стосунки? А ти взагалі, до речі, перевіряєш їхній вік? Може, їм усім по п’ятнадцять?
Джін ошелешено витріщився на Намджуна. Як і Чжонкук. Інші теж шоковано мовчали.
- Ну, так, перевіряю, - обережно промовив Джін, помітно втративши запал до оповідок. - Коли є змога.
Намджун, видно, вже пошкодував про свої слова, дещо присоромлено втупився в підлогу й зібрав пальці в кулаки. У Чжонкука чомусь защеміло в грудях і він раптом відчув гостру необхідність якось заспокоїти свого хьона. Тому він поклав руку йому на коліно. Так само, як це раніше робив Хосок.
- Та в мене їх не так і багато було, - продовжував виправдовуватися Джін. – Всього шестеро. Четверо в Сеулі, одна в Токіо і одна в Бразилії.
- Ти їх рахуєш? – підняв очі Намджун і… нарешті показав свої ямочки. Усі, здавалося, видихнули з полегшенням.
- Аякже! – дещо п’яно махнув головою Джін, розвеселивши всіх.
- І яка ж із них тобі відсмоктала? – запитав Юнґі, і Чжонкук відчув, як під його долонею напружилося коліно, хоч на обличчі Намджуна це ніяк не відобразилося.
- З Бразилії, - махнув рукою Джін у тому ж напрямку, що й Чжонкук до цього. І на мить винувато глянув на Намджуна.
Чжонкук аж підскочив. Ого, невже він такі речі вміє помічати? Він ніколи не вважав себе надто вже спостережливим. Може, це алкоголь так впливає?
- Чудово, усі з усім розібралися. Моя черга, - заторохтів Хосок. – Я ніколи не мав нічого ні з ким із нашого стафу.
Чжонкуку офіційно набридло не пити. Зараз буде його черга і треба придумати щось цікаве, що він робив.
Чжімін потягнувся за пляшками для себе і Техьона. Юнґі взяв свою. І Джін, звісно, теж випив.
- Ти що, - покосився на нього Юнґі, - шльондра?
- Як ти посмів? – надув щоки Джін. – Я ж твій хьон! Я думав, ти мій ідеальний сусід! – обурювався він, махаючи вільною від пляшки рукою. - Все, я міняю кімнату! Хто хоче жити зі мною?
- Просто Джін-хьон у нас уже старенький, - вишкірився Чжонкук. – Він уже все спробував. Мабуть, більше у нього в житті нічого і не станеться.
- Ти! – ткнув у нього пальцем Джін. – Тобі я навіть не пропоную зі мною жити!
- Ой-ой-ой, як налякав! - ще ширше розтягнув губи Чжонкук.
- Ти, між іншим, - звернувся Хосок до Юнґі, - пив майже стільки, скільки й Джін.
Чжонкук дивився, як Намджун приглядається до рівня рідини у своїй пляшці, і думав, що зараз казати. Щоб випити, але щоб і нудним не здатися. Заяви типу «я ніколи не їв ттокпоккі» не підійдуть.
- Ну, так у мене з фанаткою той один мінет був і з… - Юнґі запнувся, зрозумівши, що бовкнув зайвого, - стафом я раз цілувався. А в нього он шість фанаток, а з стафу ми навіть не знаємо скільки.
- Двоє, - щедро поділився Джін.
- І що ви робили? – підняв брови Юнґі.
- Що робили, те робили.
- Ну, явно не просто цілувалися.
- Явно, - підтвердив Джін. – Бо якщо просто цілувалися, то п’ятеро.
- Все, - зупинив їх Чжонкук, вигадавши, як йому здалося, ідеальний варіант. - Моя черга. – Дочекавшись, доки на нього підніме очі навіть Техьон, який, здавалося, дрімав у Чжіміна на плечі, він виголосив: - Я ніколи не дрочив у кімнаті, де ще хтось був.
Разом з ним випили усі інші.
- Ще одна розминочка, - посміявся Хосок.
- Ага, - пирхнув Намджун. – Нарешті й мені пити треба.
- І мені, - задоволено кивнув Чжонкук.
- До речі, про розминочку, - заворушився Чжімін, поглядаючи на Техьона. – У мене через тебе зараз рука відтерпне.
- Іди до мене, - простягнув руки Хосок, побачивши, що Техьон збирається образитися.
- Саншайн-лайн, - замиловано зітхнув Джін, спостерігаючи, як Техьон переповзає до Хосока. – Хто б мене обійняв так?
- На мене й не дивися, - покосився на нього Юнґі. – Я тепер взагалі не можу позбутися картинки, як ти дрочиш весь час, коли я сплю.
- Не роблю я такого!
- А чого ж випив?
- Ну, я не тільки з тобою в кімнаті буваю. А якщо й з тобою, то не так вже часто.
- Отже, нечасто, але таки буває!
Джін застиг.
- Все, я до Джуні!
Джін ліг на підлогу, відсунувши ноги подалі від Юнґі і вмостивши голову Намджуну на коліно.
Чжонкук раптом звернув увагу, що у пляшках майже нічого не лишилося, і спробував підвестися, щоб збігати до їхніх коробки. В цю мить стало ясно, що він п’яніший, ніж йому здавалося. Щойно він звівся на ноги, як кімната небезпечно загойдалася зі сторони в сторону. Власне, це було доволі весело. Він ще не бачив, щоб кімната гойдалася.
- А це, до речі, цікаве питання, - тихенько сказав Чжімін.
- Що саме? – не зрозумів Юнґі.
Ящик був ще наполовину повний. Чжонкук спробував повторити свій подвиг і взяти відразу сім пляшок, але цього разу це виявилося не так легко і після кількох спроб він розумно вирішив задовольнитися чотирма.
- Ми всі цілувалися з Техьоном, - спробував пояснити Чжімін, - але тільки з Техьоном цілувалися лише я та Кукі.
Юнґі на кілька секунд замовк, судячи з усього, розплутуючи Чжімінове поясення. Чжонкук розвернувся з пляшками в руках і вже хотів іти до гурту, коли побачив таке, від чого ледь не впустив їх на підлогу.
Техьон сидів у Хосока на колінах, тримав його обличчя в руках і роздивлявся його з такої близької відстані що носи торкалися, а очі зійшлися докупи. Хосока це розвеселило, і він тихенько захихикав. Техьон заплющив очі і поцілував.
Чжонкук повільно повернувся на своє місце, не відриваючи очей від поцілунку і дивом не втративши рівноваги. Тепер він сидів прямо біля них, і ще ніколи так близько від нього не цілувалися реальні люди. Рожеві щоки, блискучі губи, заплутані у волоссі пальці, вії тремтять, півмиті язика. Він заздрив. Раптом Хосок опустив руку Техьону на сідницю, притиснув його до себе якомога сильніше і задоволено… застогнав?
- Ой! - пискнув Чжонкук.
- Гм-гм! – якомога гучніше прокашлявся Юнґі.
Це, здається, привело їх до тями. Хосок миттю забрав руку й губи. Чжонкук встиг побачити, як відлипає ніжна шкіра. Техьон обернувся і зустрівся із ним поглядом. І усміхнувся, широко, не розтуляючи почервонілих губ.
- Що таке? – підвівся Джін.
Чжонкук вражено дивився, як той спантеличено оглядається довкола і не може второпати, чому в кімнаті така дивна атмосфера. Намджун повністю розділяв його збентеження. І незрозуміло було - як таке можна пропустити?
- Н-нічого, - відчайдушно почервонів Чжонкук, а Техьон повільно сповз з колін Хосока. Чжонкук мимоволі витріщився на його пах. Під широкими штанами нічого підозрілого не було помітно. Він відразу перевів погляд на Хосока, але там теж не було до чого причепитися.
Можливо, тому, що той уже встиг натягнути вниз футболку.
- Мабуть, час припиняти, - заявив Юнґі. Хосок подивися на нього – червоні щічки і нервова усмішка – а потім зиркнув на Чжонкука і ще більше зашарівся.
- Ні! – заперечив Чжімін. – Ні, ще не кінець! Я тільки другу пляшку починаю. – Для переконливості він потрусив нею у себе перед носом.
- Деяким тут явно вже достатньо, - відповів Юнґі, який теж ніяк не міг позбутися рум’янця, і Чжонкук про всяк випадок перевірив і його пах.
Нічого.
Нібито.
- Ще одне коло, добре? - благав Чжімін, невинно кліпаючи очима. – Ще ж важливі питання лишилися.
- Давайте ще одне, - дозволив Намджун, і Юнґі насупив брови, бо ж той явно не второпав, що тут відбувається.
- Тільки Техьон сяде на своє місце, - виставив свою умову Юнґі.
- Хай біля тебе сідає, - махнув Джін, який уже знову вмостив голову на колінах Намджуна.
Техьон, стенув плечима і поповз до свого місця, дорогою зачепивши половину пляшок. На щастя, єдина, що таки впала, виявилася порожньою.
- Чия там черга? – взявся з’ясовувати Чжімін, доки Техьон всідався і відкривав нову пляшку.
- Намджуна, - підказав Чжонкук.
- Е-ем… - задумався на хвильку Намджун. – Добре. Я ніколи не брав участі у сексі втрьох.
На думку Чжонкука, єдиним, хто якимось чином міг дійти до такого рівня, був Джін, тому він дуже здивувався, коли той навіть не смикнувся. Натомість його боковий зір зареєстрував рух справа.
Ворушився Хосок. Спершу відкривав нову пляшку, і здавалося, що він просто вирішив підготуватися до наступного раунду, але відкривши, він відпив.
Чжонкук кліпнув.
- Ого! – перший зреагував Техьон. – Ти обскакав Джіна!
- Я теж думав, що Джін питиме, - визнав Чжімін.
Чжонкук гарячково закивав.
- Бачиш, яку ти репутацію заробив, - повчально мовив Юнґі, лиш мельком зиркнувши на Джіна.
- Репутацію досвідченого старця, - мимохідь вставив свої п’ять копійок Чжонкук.
- Зараз ти в мене!.. – обурився Джін, і, щоб встати, смішно задриґав ногами, від чого всі захихикали ще більше.
- Бачиш, - веселився Чжонкук. – Навіть піднятися тяжко вже.
- Мене Намджун тримає! – Джін почав бити по руці, що лежала у нього на грудях.
- Мені ось що цікаво, - не зважав на нього Намджун. - Що це за секс утрьох? Що навіть я про нього не знаю?
Всі нашорошили вуха. Навіть Джін забув вириватися і скосив уважний погляд на Хосока.
- Ну… - Хосок втупився в підлогу. – Це трохи… Чесно кажучи, мені ніяково розповідати.
- Та розповідай! – у Чжіміна аж очі горіли від цікавості.
- Тебе не змушували до сексу? – раптом серйозно спитав Намджун.
- Та ні, - відмахнувся Хосок. – Придумаєш же.
- Ти шкодуєш? – запитав Чжонкук, повернувшись до нього усім тілом і намагаючись нічого не пропустити.
- Ну-у... – Хосок почухав почервоніле вухо. – Ніби не шкодую.
- Та розповідай уже! - вклинився нетерплячий Чжімін.
Хосок зітхнув.
- Чорт, я ще не розказував про це нікому. А тут - одразу стільком людям. – Він нервово хихикнув. – Добре. Це було десь роки три тому. Взимку. Після дебюту вже. Мені написав один мій… знайомий. Ще зі школи. І попросив про послугу.
- Стій-стій! – перебив Юнґі, і Чжімін незадоволено глипнув на нього. – Знайомий – це хлопець?
- Ну так, - підтвердив Хосок, ховаючи погляд від усіх. – Так от, він зустрічався з дівчиною. І в дівчини був день народження. Він хотів подарувати їй щось незабутнє.
Чжонкук пересів на другу ногу і проковтнув слиню, що назбиралася в роті. Ці всі розмови в поєднанні з алкоголем дивно на нього впливали. Всидіти на місці ставало дедалі важче, а якщо вже зовсім відверто, то дуже хотілося потертися об щось пахом.
- Вона хотіла сексу втрьох, - сказав Хосок те, про що всі й так уже здогадалися. – З двома хлопцями, - додав він і мельком підняв очі, щоб перевірити реакцію.
Усі сиділи й дивилися на нього. Навіть Джін піднявся у вертикальне положення.
Чжонкук згадав, що порно з дівчиною і двома хлопцями він бачив і що дівчина там частенько виглядає дуже щасливою, хоч нею й вертять хто як забажає.
- Ну, і ми їй подарували те, що вона хотіла. Кінець історії. Хто там наступний? Джін?
- Стійте-стійте, казали, що я після Намжуна! – замахав руками Техьон.
- Та почекай ти! - гаркнув на нього Юнґі, все ще не закінчивши з Хосоком. - І хто так розповідає?
- Це точно, - погодився Чжімін розчарованим голосом. – Нам цікаві деталі. Ось, наприклад, я займався сексом у трьох позах. - Чжонкук метнув на нього зацікавлений погляд. - Найбільше мені сподобалося бути позаду, коли вона на чотирьох стоїть.
- Доґґі-стайл, - ляпнув Намджун.
Чжонкук пригадав, що якось для себе вирішив, що йому теж цей доґґі-стайл найбільше до вподоби був (у порно, звісно).
- А мені подобається, коли дівчина зверху, - повідомив Джін.
- Бо ти вже старенький, - пирснув Чжонкук. - Рухатися важко. Хочеш, щоб дівчата все за тебе робили.
- Що? – викотив від обурення очі Джін. – Мені завжди ця поза подобалася! Навіть коли я був у твоєму віці! І, до речі, я в твоєму віці вже знав, яка мені поза подобається, а яка ні. А ти он раз тільки поцілувався!
- Зате я, - задер носа Чжонкук, - у своєму віці вже зірка світового, можна сказати, масштабу, а ти був ніхто!
- Ну все, годі! – благальним голосом зупинив Юнґі їхню звичну напівжартівливу суперечку. – Не збивайте з теми!
- Бачиш, Хобі? – наполягав Чжімін. – Ми ось із Джіном розповіли.
Чжонкук знову пирснув, а Джін сердито на нього глянув.
- Окей. Тільки щоб тоді ніхто не скаржився. Якщо хтось не хоче чути, нехай відразу вийде з кімнати.
Ніхто, зрозуміла річ, не ворухнувся.
- Ми з нею цілувалися.
Хосок замовк. Коли мовчанка затяглася, Чжонкук вирішив спитати:
- А він?
- Що він? – підстрибнув Хосок.
- Ну, він нормально на це реагував? Не почав ревнувати?
- Ні-і… – Таке припущення, здавалося, розсмішило Хосока. І засоромило.
- А що він робив? – видихнув Чжімін.
Чжонкуку подумалося, що Чжіміна ці розмови заводять ще більше, ніж його. Щоб хоч щось зробити, він розігнув ліву ногу, обережно пронизавши нею вільний простір між пляшками в центрі їхнього кола. Мимоволі порадів, що жодну не збив, і знову звернув усю увагу на Хосока.
Той, здавалося, почервонів ще більше.
- Ну, він… Спершу він теж цілувався з нами.
Чжонкук звів брови. Наскільки він пам’ятав, у порно хлопці не цілувалися між собою. Коли з ними все-таки була дівчина. Події здебільшого розгорталися навколо неї.
- А потім… - Хосок замовк, а далі заговорив так швидко, як тільки міг: – А-потім-він-мене-готував-а-потім-почався-сам-трах-і-я-був-посередині-тому-мене-й-треба-було-підготувати-бо-я-її-а-він-мене.
Усі якусь секунду спантеличено дивилися на Хосока, який вперто не зустрічався ні з ким поглядом. Чжонкук нічого не втямив. Посередині? Готувати? Раптом зойкнув Чжімін – вочевидь, до нього дійшло. Юнґі став червоний, як помідор, а Намджун видихнув "Круто!", заслуживши здивовані погляди інших двох розумників.
Може, слід було б і йому вже дошурупати?
- Я зрозумів тільки «трах» і «я її», - поділився Джін.
Ага. Це вже більше, ніж Чжонкук.
- А я ще «він мене», - насупився Техьон.
О.
Чжонкук витріщився на нього, а тоді перевів недовірливий погляд на рум’яного Хосока. Усвідомлення ситуації затисло груди, і повітря ніяк не могло потрапити до легенів. Але найгірше – це раптовий рух у штанах, настільки явний, що міг бути помічений. Чжонкук негайно зігнув ногу, яку до цього випростав, і таки перекинув одну з пляшок. Та, на щастя, виявилася ще не відкритою.
- Ти… - ледве видобув зі свого пересохлого горла Чжонкук. – Ти з хлопцем спав?
- І не просто, - повчально підняв пальця Техьон. – А «він мене».
- Заткнись, - пробурмотів Хосок.
- Яка різниця, хто кого? - бовкнув Юнґі, і Чжонкук задумався на мить, має це значення чи ні.
- І, - не вгавав Техьон, - не шкодує про це, як ми вже дізналися раніше.
- І що з того? – раптом став на захист Юнґі. – Ти он взагалі з усіма в групі перецілувався.
- Мені тільки незрозуміло, - і далі не зважав на нього Техьон, - що ж він – знайомий твій – все-таки робив, доки його дівчина тебе цілувала? Що значить «готував»? У тебе не вставало? – Він пограв бровами.
- О Боже! – застогнав Хосок, закривши обличчя рукою. – Можна я не буду на це відповідати?
- Але ж цікаво! – вступив Джін.
- Ти що, теж не зрозумів? – пирснув Намджун.
- Ну от спробуйте, - зірвався Юнґі, - засунути щось велике собі в зад – і тоді втямите, що це не так просто і для цього цей самий зад треба готувати!
- О Боже, - пискнув Чжонкук, ще міцніше обійнявши коліна.
- А як?.. – знову почав Техьон.
- Пальцями, - перебив його Юнґі.
Хосок до цього моменту вже повністю скрутився, уткнувшись лобом у підлогу і показуючи всім червону від ніяковості шию. Намджун перебував у схожому стані, хіба що ще не ховався. Чжімін навпаки збліднув, а Джін мав такий вигляд, ніби подумки вирішував складну математичну задачку.
- А ти звідки знаєш про такі речі? – підозріливо запитав Техьон, і Юнґі миттю замовк. – Добре, що зараз моя черга! – вишкірився він.
- Запитай про інших мемберів, - здається, почав оклигувати після шоку Чжімін. На відміну від Чжонкука, який досі не міг позбутися чіткої картинки пальців у задниці.
Техьон на хвильку звів брови, думаючи, що ж мається на увазі, а потім засяяв.
- Те що треба! Всі знайдіть свою випивку.
Хосок показав свого носа з-під чуба, підтягнув пляшку і сховався назад.
Він мене. Посередині. Потрібно готувати. Пальцями.
Чжонкук почервонів і мимоволі скосив погляд на обтягнуті домашніми штанами сіднички Хосока. Зрозумівши, куди дивиться, поспішно підняв погляд і зіткнувся з пильними очима Юнґі.
- Я ніколи не цілувався з кимось із бантанів, крім Ві, - сказав Техьон і, зрозуміла річ, не змарнував нагоди надпити зі своєї пляшки.
Хосок ошелешено випрямився і сполохано подивився на Намджуна. Техьон явно зрадів, що його питання викликало таку активну реакцію, і перевів погляд на Юнґі. Той, втім, лишався доволі спокійним, хоч і супився. Для Юнґі це цілком нормальний стан, нічого дивного.
Сам Чжонкук раптом зрозумів, у чім справа, і також сполохано подивився на Намджуна. Той, здавалося, зарум’янівся ще більше і повільно підняв свою пляшку.
Джін, в якого у вирізі футболки теж проглядалися червоні п’ятна, подивився на нього, зітхнув і приречено сьорбнув соджу.
Більше ніхто не пив.
Техьон засміявся.
- Невже? – Він переводив веселий погляд із одного зніяковілого обличчя на інше. – Коли це ви?
- Давно, - махнув рукою Намджун.
- Давно? Ще до того, як зі мною поцілувалися?
- До, - відповів Джін, і рум’янець прокрався з грудей до шиї.
- І навіть до того, як з тобою? – звернувся Техьон конкретно до Намджуна.
- До, - повторив Джін.
- Ти що, знаєш, коли я цілувався з Намджуном?
- Знаю, - зітхнув Джін, і тепер у нього вже й лице стало червоне.
- Ого! Він тобі розповів!
- В той же вечір.
- І він тобі розповів? – знову до Намджуна.
- Ага, - знову кивок.
- А після того, як ви зі мною цілувалися, ви між собою цілувалися знову?
- Ага, - підтвердив Намджун, вперто уникаючи будь-чийого погляду.
- І після мого поцілунку з Джіном теж?
- Так.
- То це ж зовсім недавно! – Техьон був страшенно задоволений.
- Ви що, зустрічаєтеся? – вклинився Юнґі.
- Ні! – в один голос вигукнули обидва.
Хосок пирснув сміхом.
- Тобі смішно? – не зміг утриматися від посмішки Юнґі. – А я, між іншим, сплю з ним в одній кімнаті. І він дрочить, доки я сплю. І тепер я боюся, що не просто дрочить, а дрочить на мене!
- Я точно міняю сусіда, - похитав головою Джін.
- Та нащо ти йому здався? - пирхнув Хосок. – У нього он Джуні є.
- Але ж з Техьоном він цілувався! – аж зрадів Юнґі, знайшовши доказ на свою користь.
Чжонкук не міг второпати, що хто кому доказував, і підозрював, що вони й самі цього не знали.
- Ну, ти ж теж з Техьоном цілувався, - підняв брови Хосок.
- Техьон уміє бути дофіга переконливим, - пробурмотів Намджун.
- Це точно, - погодився Джін.
- Як тобі взагалі вдалося уламати Юнґі? – раптом спитав Хосок.
- Можу дати кілька порад, - підняв брову Техьон. – Я, власне, думав, що це ви з ним вип’єте.
- Що? - зойкнули обидва.
- Я теж, - кивнув Чжімін.
- Не знаю, з чого ви таке взяли, - закотив очі Юнґі. – Я он почав хвилюватися, що Хобі з Намджуном вип’ють.
- Хвилюватися, значить? – переможно усміхнувся Техьон, отримавши за це ліктем під ребра.
- А за Джіна з Намджуном ніхто хвилюватися не почав? – нарешті висловився Чжонкук. – Я ще з початку вечора їх запідозрив, - похвалився він.
- Справді? – здивувався Чжімін. – Я тільки після… - він обережно зиркнув на лідера, - фанаток.
Намджун пирхнув, ніби то було ніщо, і знову почервонів.
- Я, власне, якось застукав їх у ванній, - не міг зупинитися Чжонкук.
- Що? – в один голос вжахнулися Джін із Намджуном.
- Що вони там робили? – блиснув очима Чжімін, заінтригований їхньою реакцією.
- І він ще каже, що я збочую нашого Кукі, - похитав головою Техьон, скосившись на Джіна.
- Ну, я, в принципі, нічого не бачив, - поспішно пояснив Чжонкук, напівсвідомо намагаючись заспокоїти цих двох. - Вони просто були там удвох, червоні і явно щось робили до цього.
Джін із Намджуном помітно розслабилися.
- Голі? – коротко запитав Чжімін.
- Та ні! – сказали вже всі троє.
- До речі, - вкрадливо поцікавився Юнґі, - а як далеко зайшли ваші стосунки?
- Стососунки, - захихикав Техьон.
Джін ляснув його по плечу.
- Які ще стосунки? – пробурмотів Намджун.
- Ну, не думаю, що все обмежувалося тільки поцілунками, так? – прищурився Юнґі. – Секс був?
- Ти що? – щиро обурився Джін.
- Окей, - зняв питання Юнґі. – Мінет?
- Все, годі, - вирішив припинити допит Джін. – Щось ти сильно мало про себе розповів. З ким ти там смоктався, крім Техьона? – Він звузив очі.
І це таки змусило Юнґі замовкнути.
- Що ж таке запитати? – протягнув Джін, смакуючи свою майбутню помсту.
- Може, ти нам даси підказку, - вкрадливо спитав Чжімін, обережно поклавши голову Юнґі на плече.
- Ще чого? – буркнув той і спробував струсити Чжіміна.
Чжонкук зрозумів, що посміхається від вуха до вуха.
- Коли це було? До дебютy? – не вгавав Чжімін.
- Після, звісно, - відповів Юнґі.
- Бачиш? – зрадів Чжімін, голос якого від здивування став на тон вищим. – Ти сам хочеш нам розповісти.
- Ага, аякже, - буркнув Юнґі.
- П’яний як піп, - хихикнув Хосок Чжонкуку на вухо.
Чжонкук різко перестав усміхатися.
Від вуха тепло побігло по всьому тілу.
Вмерла остання надія непомітно позбутися стояка. Чжонкук крутнув головою вправо і вткнувся носом прямо в ніс навпроти. А ще відчув на губах подих.
Йому конче треба з кимось поцілуватися.
Хосок прекрасний, у нього круглі щічки, милі вушка і посмішка сердечком. І ще він добрий і інколи беззахисний, а інколи впевнений у собі і все знає. Бездоганна кандидатура. Лишився один маленький крок – трохи нахилитися вперед. Чжонкук ковтнув слиню і… зрозумів, що мить втрачена. Хосок уже відхилився, хоч очей і не відводив, а по нижній губі пройшовся гострим язиком.
- Я ніколи не, - почув він ніби крізь туман, - цілувався з кимось чоловічої статі, хто б працював у БіґХіт.
Він розірвав зоровий контакт із Хосоком саме вчасно, щоб побачити криву посмішку Юнґі, коли той підняв пляшку.
- Стоп-стоп-стоп! – раптом вигукнув Джін, від чого Намджун аж похлинувся. – Крім Техьона! – ткнув він пальцем на Техьона, який саме теж присмоктався до пляшки. – Крім Техьона! – повторив він для переконливості, і Юнґі насупився. – Не пий, якщо тільки з Техьоном цілувався, - ще раз наголосив він.
І Юнґі випив.
- О-о-о! – заплескав у долоні Чжімін. – Хто це? Хто?
- Так я тобі й скажу, - незадоволено буркнув Юнґі.
- Це менеджер Седжін? – Техьон схилив голову набік.
- А ти звідки знаєш? – вирячився Юнґі.
Чжонкук теж втупився в Техьона. Той стенув плечима.
- Менеджер Седжін? – Хосок грайливо підняв брови. – Любиш великих чоловіків?
А він таки був великий. Вищий за Намджуна і ширший за Джіна.
- Заткнися, - застогнав Юнґі.
- І як? – спитав Чжімін.
- Що як?
- Як тобі? Як це сталося? Як часто ви це робите?
- Як ти до нього дотягнувся? – підказав Джін, розсмішивши всіх, крім, власне, Юнґі.
- Та це всього раз було, - повідав той підлозі, вдосталь наспопелявши поглядом Джіна.
- Ну, ти ж точно хочеш нам розказати, - знову взявся за своє Чжімін.
- Нічого цікавого, - почав Юнґі, бо таки, мабуть, хотів. – Мені ще більш ніяково розказувати, ніж Хобі.
Чжонкук подумав, що Юнґі дійсно п’яненний, адже ніколи до цього не чув, щоб тому було ніяково. Принаймні від нього самого.
- Ти з ним спав? – не зміг стриматися Чжонкук.
- Ні! – Юнґі нарешті підвів очі від підлоги.
- Кукі, не збивай його, - насварив Чжімін. – Розказуй, - продовжував він умаслювати Юнґі найчарівнішою посмішкою, на яку був здатен (а це немало).
- Я був п’яний, - зітхнув Юнґі, - накинувся на нього, а він відчепив мене від себе і сказав, що в нього є дівчина. Більше ми про це не говорили. Я вдав, що нічого не пам’ятаю. – Помовчавши, додав: - Але я й справді не все з того вечора пам’ятаю.
- Тобто може й переспали? – знову ляпнув Чжонкук.
Юнґі пирхнув.
- Кукі, - присвиснув Хосок, - я бачу, тебе ця тема цікавить.
- Дуже, - погодився Чжонкук жартома. Тобто спершу було жартома, а тоді він наткнувся очима на губи Хосока, згадав, як майже торкався до них, і раптом подумав, що це зовсім не схоже на жарт.
- Може, ви вже поцілуєтеся? - спитав Техьон нетерпляче. Чжонкук так різко повернув голову, що кімната по інерції прокрутилася трохи далі, а потім повернулася назад. Погляд сфокусувався на дуже зацікавленому Техьоні. – Слухайте, - замахав той руками, - давайте досить цього «я ніколи не» і перейдемо до «правда чи виклик»! Я хочу, щоб Кукі поцілувався з Хобі.
- Ні-і-і, - застогнав Намджун. – Ні до чого нового ми переходити не будемо.
- Взагалі-то зараз моя черга, і в мене є питання, - Юнґі спробував погрозливо глянути на Техьона. Вигляд це мало досить кумедний.
Чжонкук хихикнув. Частково від кумедного Юнґі, а частково від нервів.
- Не будемо ми грати в «правду чи виклик», – категорично заявив він. Техьон насупився, а Чжонкук зібрався з мужністю. – Але Хобі я поцілую.
Він повернувся всім тілом направо, підсунувся ближче і витягнув руку, щоб нарешті доторкнутися до кругленьких рожевих щічок. Хосок відкрив рота, можливо, щоб обуритися, але не встиг цього зробити, оскільки наступної миті Чжонкук притулився до його губ своїми. І завмер.
І так тривало цілу безкінечну секунду. Або й дві. А потім Хосок усміхнувся і м’яко поцілував його у відповідь, водночас пригладжуючи однією рукою його волосся, а іншою притиснувши Чжонкукові пальці до своєї щоки. Язик Хосока легенько пробігся по його нижній губі, і Кукі несміливо повторив цей рух. А потім ще раз.
Це було дуже круто! М’яка вологість чужого рота, ніжна шкіра під пальцями і шалена ерекція. Якого біса він 19 років цього не робив? Чому ніхто йому не сказав, що це так прекрасно?
Хосок прикусив йому губу, і Чжонкук не стримав стогону.
- Упс, - хихикнув хтось, мабуть, Техьон.
- Все, я думаю, вони виконали твій виклик, - почувся голос Намджуна, і Чжонкуку на талію опустилася рука. Він відчув, як його тягнуть назад, від Хосока. Це не входило в його плани, і він противився як міг. Намджун міцніше перехопив його, уже обома руками, і Чжонкук заскімлив – інакше це не назвеш, - адже ця друга рука тернулася об його дуже твердий член. Так помітно тернулася, що він навіть забув свій намір не рухатися з місця і дозволив себе відтягнути.
Усвідомили обоє одночасно. Намджун відскочив, як ошпарений, а Чжонкук миттю обійняв коліна, намагаючись максимально приховати свій пах. Хосок поруч натягував униз свою футболку і важко дихав.
- О Боже, - почув Чжонкук і підняв очі на Джіна. – Я збоченець, - приречено видихнув той. – У мене встало на них. Я точно педофіл, - журився він. - У мене на Кукі встало!
Хосок пирснув, і Чжонкук зиркнув на нього. Щоки його ще більше почервоніли, губи поблискували.
- Не переймайся, - Техьон плеснув Джіна по спині. – У нас у всіх встало. Крім того, я ж уже казав, що Кукі повнолітній. Це не педофілія.
- Ну ти не розписуйся тут за всіх, - буркнув Юнґі.
- Та що ти кажеш, хьон, - Техьон виразно глянув униз, голос сочився сарказмом.
Юнґі навіть не ворухнувся. Бо вже встиг закрити футболкою все, що міг.
- В кожнім разі, моя черга, - криво посміхнувся Юнґі. – Я ніколи не робив мінет.
Намджун приречено застогнав, почухав потилицю і випив.
- Думав, я так просто відпущу цю тему? - задоволено промовив Юнґі, схиливши голову набік.
Намджун сердито на нього глянув, та далі розмова не пішла, бо в цей момент випив ще й Хосок. Юнґі витріщився на нього, розкривши рота. Чжонкук не знав, на кого й дивитися, а голова пухла від картинок, які відразу підкинула йому його дуже активна цього вечора фантазія. Ситуація в штанах анітрохи не покращилася.
- Отже, ти тому своєму знайомому ще й відсмоктав? – вражено видавив із себе Юнґі.
Хосок стенув плечима і майже не засоромився. Чи то вже був надто п’яний, чи то забагато розповів, щоб соромитися.
- Слухайте, - швиденько обмізкував ситуацію Чжімін. – Виходить, ви обидва робили комусь мінет, а вам його ніхто не робив.
- Так, цікаво виходить, - піджав губи Намджун, і додав за мить: - Ну, те, що і в мене, і в Хобі так.
- Тобто те, що Джін мав би тобі відчи… віда… віддячити, тобі не цікаво? – відразу атакував Юнґі.
Намджун почервонів, ніби до останнього планував зберегти в таємниці, хто ж був його партнером у злочині. Джін, схоже, починав панікувати. Вигляд це мало кумедний. А Юнґі, судячи з усього, дуже подобалося дразнити цих двох.
- Джіне, чому ти не повертаєш послугу? – добивав він.
- А ти? – не розгубився Джін. – Тобі теж робили мінет. Ти повертав послугу?
- Ну, ні, але ж у мене це була дівчина. Я ж не міг їй мінет зробити.
- Тобто якщо дівчина, то тільки вона тобі щось винна?
- Та ні! – відмахнувся Юнґі. – Але ж вона не просила.
- Ну от і в мене ніхто нічого не просив, - відрізав Джін, і тяжко було розрізнити, сердиться він чи соромиться.
- Тому що ти ж не ґей, щоб займатися такими речами, - неголосно пробурмотів Хосок і, зважаючи на запалу тишу, почули це зауваження всі.
- Та я хтозна коли таке казав і то один раз, - захищався Джін. – Ти що, - раптом прищурився він, обертаючись до червоного, як помідор, Намджуна, - все йому розповідаєш?
- Ну, не все… - стенув плечима Намджун.
- Мабуть, не розповів, яка на смак у Джіна сперма, – припустив Юнґі, задоволено поблискуючи очима.
- Ні, про це він, якщо чесно, розповів, - хихикнув Хосок.
- Серйозно? – обурився Джін.
Техьон і Чжімін відверто посміювалися з ситуації. Чжонкук би до них приєднався, якби не був надто свідомий свого стояка.
- О! – Чжімін підняв вказівного пальця догори, привертаючи увагу до своїх слів. – Я ніколи не робив дівчині куні.
Чжонкук відразу уявив собі численні сцени із порно, де хлопці з насолодою вилизували дівчатам між стегнами. І мимохіть скривився. Таке він давно навчився промотувати. Крупні плани дівчачих вульв завжди якось псували настрій, не кажучи вже про страшну думку, що колись йому, можливо, доведеться лізти туди язиком. Навіть тепер питання Чжіміна, здається, допомогло трохи втихомирити гормони.
- Ти що, і з дівчиною так само робив? – вражено запитав Юнґі у Хосока, який випив зі своєї пляшки на пару з Джіном.
- Ну, так вийшло, - задумливо кивнув Хосок.
- Тобто і дівчині своїй робив, і хлопцю, а вони тобі – ні? – ще раз для надійності перепитав Юнґі.
- Може, мені подобається оральний секс, - закотив очі Хосок.
- Все одно. Якісь вони в тебе дивні, - зробив висновок Юнґі. - Якби мені зробили мінет, я б віддячив.
- Тобі вже робили мінет, - нагадав Джін. - І ти не віддячив.
- Та! – махнув рукою Юнґі. – То не рахується. Там усе надто швидко відбулося, я навіть подумати не встиг. Крім того, - додав він, схиливши голову набік, - якби це був хлопець, то я б точно віддячив.
- Ого! – підняв кутик губ Хосок. – Це пропозиція?
- Можливо, - відповів на його погляд Юнґі, ледь помітно посміхаючись, і губи у нього в цей момент були такі прекрасні, що годі було відірвати погляд.
- Дивися, - протягнув Хосок. – Бо ще скористаюся.
- Я теж, - бовкнув, не подумавши, Чжонкук і відразу почервонів.
Техьон пирснув, а за ним – усі інші.
Чжімін звалився на підлогу, тримаючись за живота, а Юнґі розтягнув свої прекрасні губи у не менш прекрасну посмішку, Джін видавав звичні для нього скриплячі звуки, а Хосок, відсміявшись, оперся ліктем об своє коліно, поклав щоку собі на долоню і пильно роздивлявся Чжонкука.
Хотілося знову його поцілувати.
- Я ніколи не вважав себе ґеєм, - сказав нарешті Хосок, коли в кімнаті настала відносна тиша.
І сам перший випив. За ним відразу Чжімін. Намджун задумався на хвильку і теж припав до шийки.
Юнґі, що до цього сидів втупившись у підлогу, зітхнув і послідував їхньому прикладу.
Чжонкук роздивився навколо і помітив, що Техьон не відводить від нього погляду.
- Що? – насторожився він.
- Кукі, а ти чого не п’єш?
- Бо не п’ю? – саркастично підняв він брови.
- Ми скільки всього дізналися про тебе за вечір, - посміхнувся Техьон.
- Що, наприклад? – не второпав Чжонкук.
- Що ти цілувався з Техьоном, - встряв Джін.
- Ви всі цілувалися з ним, - хихикнув Чжонкук.
- Що тобі було дуже цікаво, що там Хосок робив зі своїм знайомим, - продовжив Техьон.
- Вам усім було цікаво, - примружився Чжонкук.
- Що ти дуже хотів поцілуватися з Хобі.
- Ну… - Чжонкук пройшовся очима по всіх. – Он Юнґі-хьон теж був би не проти.
З усіх боків почулися смішки.
- Гей! – обурився Юнґі.
- Ну, тут не можу не погодитися, - нагородив його сліпучою посмішкою Техьон, заробивши стусана. – Між іншим, Юнґі-хьону ти взагалі, по суті, пропонував відсмоктати.
- Та це він пропонував таке всім, - наморщив чоло Чжонкук. Пригадати, як точно все відбувалося, було складно, хоч це й сталося щойно.
- Гей!!! – знову обурився Юнґі.
- Ну все, годі, - усміхнувся Хосок, потріпавши Чжонкука по волоссю. – Кукі сам дасть собі раду, не переймайтеся.
- Окей, - легко погодився Техьон і роззирнувся навкруги, хитро примружившись. – Пропоную завершити вечір спільною дрочкою.
Всі вражено витріщилися на нього.
Хосок зробив кілька ковтків зі своєї пляшки. Джін нервово моргав. Чжонкук не міг підняти щелепу з підлоги, хоча з кожною секундою все більше розумів, що ідея йому подобається. Йому і його члену, який уже добрі півгодини був готовий на все.
- Що? – вражено перепитав Юнґі, коли мовчанка затягнулася.
- А що? – невинно закліпав очима Техьон. – Ми всі тут зараз розійдемося по ліжках і все одно дрочитимемо.
- Чого це? – буркнув Юнґі.
Техьон уже вдруге за вечір скептично покосився на його пах, і цього разу Юнґі міцніше піджав під себе ноги.
- Бо ми всі зараз у тому ж стані, що й ти, - безкомпромісно заявив він. – І особисто я зроду не засну без розрядки.
Хочу це зробити, думав Чжонкук. Хочу це зробити.
Він обережно роззирнувся навколо. Юнґі облизав губи, Хосок не міг всидіти спокійно, Джін не відводив погляду від Намджуна.
- Досить, - сказав врешті-решт Джін і перший засунув руку під резинку своїх спортивних штанів.
Чжонкук пройшовся долонею по паху. Давно пора. Ще ніколи він так довго не перебував у збудженому стані. Від самого початку вечора кожне нове питання і кожна… подія штовхали його в цьому напрямку. А тепер, коли він нарешті міг до себе торкатися, збуджувало все.
Крізь Джінові штани було видно, де рухається його рука, а де тканину інколи натягує член.
Чжімін закусив нижню губу, і ще ніколи це в нього не виходило настільки сексуально. Чи може, такий ефект створювався у поєднанні з рум’яними щоками, щирим блиском в очах і пальцямив районі паху.
Юнґі, Намджун і Хосок теж взялися за справу. І це було занадто. Чжонкук відчував, що довго він явно не протримається. Він ще ніколи не робив нічого настільки непристойного при інших людях і гадки не мав, що відчуття аж настільки гостріші, ніж ті, до яких він звик.
Коли він нарешті вирішив теж дрочити нормально, без тканинного бар’єру, Техьон почав рухатися. Він зачепив пальцями штани і потягнув їх униз, разом із білизною. Став на коліна, щоб спустити одяг із сідниць, а потім і зовсім усе зняв і відкинув убік.
Чжонкук застиг і з німим питанням витріщався на нього.
- Не можу в одязі, - пояснив Техьон не тільки йому, а й іншим, які теж дещо сповільнилися, спостерігаючи за його новою витівкою.
А тоді він задер край футболки, і Чжонкук побачив його член. Прямий і гарний, насичено-рожевий і… апетитний?
Хосок справа від нього важко дихав і активно рухав рукою в штанах. Погляду він не відводив від Техьона. Чжонкук ледь чутно пирхнув – Техьон знав, як прикувати до себе увагу. На нього також, практично не кліпаючи, дивилися Юнґі і Чжімін. Юнґі знову облизував свої дивовижні губи, а Чжімін не міг перестати кусати свої, не менш дивовижні.
Чжонкук, майже не чіпаючи свого члена, скосив очі на Джіна і здивовано підняв брови. Той на Техьона не зважав зовсім, і цікавив його, судячи з усього, один лише Намджун. Його погляд мандрував від обличчя до руки в штанах і назад. Джін коротко дихав, губи були розтулені, щоки червоні. Намджуна Техьон теж не цікавив.
- Поцілуйтеся, - наказав Чжонкук. Джін з Намджуном глипнули на нього. Інші зробили те саме. – Ви двоє, - уточнив він, незграбно поводивши лівою рукою між ними.
Намджун зачаровано дивився на нього. Тоді повільно кивнув, пробурмотів «Окей» і підсунувся ближче до Джіна. Той відразу поклав вільну руку йому на шию і притягнув до себе, ніби тільки й чекав дозволу макне. Наступної миті він витяг руку зі своїх штанів і засунув її поруч із Джіновою, від чого той приглушено застогнав. Чжонкук дивився на це дійство широко розплющеними очима і думав про те, що, виявляється, можна дрочити на Сокджіна, на найсмішнішого хьона. Але зараз усе в ньому було таке сексуальне, і Чжонкук забував дихати. Його широкі плечі і ще ширша футболка, язик, яким він пробігся вздовж шиї Намджуна, і дивні пальці, якими він вп’явся йому в плече. А ще головка члена, яка інколи мелькала над штанами.
Втім, треба зазначити, що зараз йому сексуальними здаються і худі сідниці Намджуна, і п’яні ідеї Техьона, і власні м’язисті стегна.
Чжонкук завис, спостерігаючи, як Намджун незручно возить лівою рукою у себе в штанах, і як Джін теж нарешті це помітив і вирішив допомогти. Коли ж до його власного вуха торкнувся вологий язик, Чжонкук аж підскочив.
- Подобається? – прошепотів… Чжімін.
Здалося, що все його відтягування оргазму на цьому й закінчиться. Чжонкук обернувся, гарячково кивнув і опустив очі на покусані і від цього яскраво червоні губи навпроти. Розвернувшись до Чжіміна всім торсом, він легенько доторкнувся до цієї краси великим пальцем лівої руки.
- Можна? – спитав він.
- Я не жартував, коли казав, що тобі завжди можна, - посміхнувся Чжімін і нахилився ближче, майже впритул.
Чжонкук витягнув губи і легенько торкнувся до Чжімінових. Це було так невинно і так замало. І Чжімін, схоже, думав так само, бо наступної секунди у гру вступив його язик, гарячий і сильний. Він пройшовся по губах, змусив впустити себе всередину і почав там хазяйнувати. Рухався він ритмічно, ніби танцював під музику, що досі «створювала невимушену атмосферу», як це звав Юнґі. Чжонкук пробігся пальцями по раковині вуха, доторкнувшись до всіх Чжімінових сережок, а потім запустив пальці в його м’яке волосся. Чжімін, власне, з ніг до голови був м’який і приємний. Не можна сказати, що Чжонкук ніколи раніше цього не помічав, але так – вперше.
- Агов! – почувся голос Техьона.
Коли він почав цокати однією пляшкою об іншу, Чжонкук нарешті змусив себе відірватися від Чжімінового рота. Озирнувшись, він побачив, що без пари лишився один Техьон, в результаті чого він, видно, і забив тривогу. Джін з Намджуном зосталися приблизно в тій позі, в якій він їх востаннє бачив, руки в штанах одне одного. А от Хосок тепер сидів у Юнґі між стегнами, обвивши його талію своїми. Вони майже торкаючись грудьми, а руками Юнґі тримав Хосока за сіднички – за ті самі, які так гарно обтягувалися штанами (Чжонкук зрозумів, що міг зробити те саме з Чжіміном). Коли ці двоє нарешті розірвали поцілунок, губи їхні були такі червоні, що важко було розрізнити контур.
Техьон впевнився, що всі його чують, і продовжив:
- Я розумію, що ви тут усі мені мститеся. – Чжонкук спробував згадати, за що він може йому мститися і не зміг. – І я дозволяю вам. Але після цього ми квити і щоб ніхто не ображався.
Чжонкук кліпнув.
- Ти що, - задихано мовив Джін, - для цього нас зупинив?
- Продовжуємо, - не вагаючись, сказав Намджун і продовжив свої маніпуляції у Джінових штанах.
- Пох, - буркнув Юнґі, знову припав до губ Хосока і міцніше вчепився в його сідниці, застогнавши йому в рота, коли той повів стегнами.
Чжімін, що зачаровано стежив за ними, розтулив губи і облизав їх язиком.
За секунду Чжонкук знову їх цілував, знову це все відбувалося якось дивно під музику, дуже м’яко і дуже чуттєво. Він витяг руку зі своїх штанів (яку досі там тримав, хоч і намагався нею ворушити якомога менше), щоб за прикладом Юнґі обома долонями схопитися за круглі Чжімінові сіднички. Як це зробити – неясно.
Чжонкук розірвав поцілунок, щоб оцінити ситуацію, і наказав Чжіміну лізти йому на коліна, сам він при цьому обперся спиною на диван позаду. Чжімін питально звів брови, але все виконав. Коли він вмостив ноги по обидва боки від стегон Чжонкука, той нарешті розташував руки там, де хотів. Чжімін м’яко охнув, хихикнув у його відкритий рот, і знову почав дрочити. Чжонкук тепер близько – достатньо, щоб відчувати, як той повільно водить рукою по своєму члену, - але він притискається ще ближче, щоб і собі крізь шари тканини отримувати задоволення від його рухів.
Сідниці в долонях об’ємні і пружні, і Чжонкук мне їх пальцями, проте цього недостатньо, і, недовго думаючи, він засовує руки під одяг і торкається оголеної шкіри.
- О Боже, - видихає Чжімін і починає активніше рухати рукою.
М’язи під Чжонкуковими долонями ритмічно скорочуються, і він розуміє, що й сам постійно ледь помітно штовхається тазом вперед.
Іншою рукою Чжімін проводить Чжонкуку по шиї, а тоді нижче, по грудях. І раптом стискає між вказівним і великим пальцями сосок.
Це було неочікувано. Тіло ніби пронизав електричний струм і стало зрозуміло, що стриматися немає жодної надії. Він видав якийсь дивний звук, щось середнє між стогоном і схлипом, і вткнувся Чжімінові в плече, відчуваючи, як від члена по всьому тілу пульсує заряджене тепло. Світ зник на якусь мить, думки приємно сповільнилися. А як, виявляється, прекрасно в цю мить бути поруч із людиною! Із такою сексуальною і такою близькою людиною.
До тями його привів стогін Чжіміна, який тепер швидше рухав рукою і явно теж наближився до логічного завершення.
Чжонкук залишив у спокої апетитні сіднички, натомість обійняв Чжіміна за талію і поцілував. Той вдячно вп’явся в нього губами, а потім зубами, і тепер у їхньому поцілунку було набагато менше ритму.
Краєм ока Чжонкук помітив, як Техьон, який, судячи з усього, вже кінчив, розпихає пляшки, які ще лишилися в центрі їхнього кола, і підсувається ближче. За секунду він обіймає Чжіміна зі спини і всмоктує в рота мочку його вуха, а потім проходиться язиком по всій раковині. Чжімін скімлить. І Чжонкук, здається, теж.
Тому що відчуває гарячий подих на своїх губах, бачить рум’янець на Чжімінових щоках, чує як Техьон цілує його вухо, шию. Коли Чжімін кінчає, він обм’якає, а його стегна тремтять.
Варто визнати, що на цей момент Чжонкук був уже загалом готовий до другого раунду.
Коли Чжімін з Техьоном злізли з його дещо затерплих ніг і вмостилися поруч, Чжонкук роззирнувся і побачив, що Намджун із Джіном, очевидно, уже більш-менш заспокоївшись після оргазму, мляво цілуються, час від часу озираючись на останніх двох мемберів.
А там першим кинулося в очі те, що одна з рук Юнґі була схована між їхніми тілами. Інша знаходилася на тому ж місці, що й раніше - на сідниця Хосока. Тільки тепер під штанами. Чжонкук мимоволі поповз убік, щоб краще розгледіти, що ж відбувалося між ними. Зрештою всі його маневри не надто поліпшили ситуацію, і до ладу видивитися все одно нічого не вдалося. Хоча загальну картину можна було вгадати: Юнґі абсолютно точно тримав своєю рукою обидва члени.
Вони впиралися один в одного лобами, дихали одним повітрям і цілувалися, рідко, неглибоко і рвано. І торкалися членами, ще раз нагадав собі Чжонкук.
Кінчили вони майже одночасно. Техьон аж присвиснув.
Хосок, відхекуючись, легко доторкнувся до губ Юнґі, і той так само невинно відповів.
… І вже потім, коли поцілунок закінчився, коли Юнґі відхилився, а сам Чжонкук поставив руки позаду себе і оперся на них, пазл склався. Усвідомлення було раптовим.
Та він же ґей!
Він ґей, завжди ним був і він ніколи не полюбить дівчину по-справжньому.
Чжонкук вражено дивився перед собою.
Тепер усе ставало на свої місця.
Адже саме з цієї причини йому подобалися підкачані сіднички Чжіміна і подих Хосока на його губах. Тому йому подобалося дивитися, як Намджун водить своєю хлопчачою рукою по Джіновому члену, теж дуже хлопчачому. Тому він не відмовився від поцілунку з Техьоном, але втік, коли його колись хотіла поцілувати його 15-річна однокласниця.
Саме тому він так яскраво уявив пальці в чиїйсь задниці. Бо ж не раз це бачив у порно!
Чжонкук насупився. Пригадуючи.
Треба ж, раптом дійшло до нього, та ж він не раз дивився порно з двома чоловіками! Навмисне вишукував цю рідкісну категорію. Якось навіть – чисто з дослідницькою метою, як він тоді собі говорив, – поґуґлив, чи є така штука, як ґейські порно-сайти, і того вечора тільки там і сидів. І навіть коли він дивився на секс між чоловіком і жінкою, особливо його цікавили ті відео, де чоловіка показували якомога більше, а жінку – якомога менше. А таке траплялося рідко, він це з власного досвіду знав.
Отже, він ґей, і тому ніколи до кінця не міг зрозуміти Джінових сексуальних пригод із фанатками. І тому йому завжди легко обрати улюбленого айдола серед дівчат і важко – серед хлопців. Адже хлопців цікавих море, а з дівчат лише одиниці виділяються.
Невже це пояснювало усі незрозумілості власної поведінки?
Хосок з Юнґі ворушилися, виплутуючись із обіймів одне одного і підтягуючи штани, і це трохи відволікло Чжонкука від думок. Він озирнувся навколо і побачив, що Джін із Намджуном відсовують в куток кімнати пляшки, а Чжімін мляво стягує з дивана ті подушки, які ще там лишилися.
- Лягай, - кинув він йому одну з них.
Чжонкук на автоматі поклав подушку на підлогу, вмостився на ній і втупився в стелю.
Його приваблювали хлопці, а не дівчата. Він не міг повірити, що досі навіть не допускав такої можливості. Хіба так буває? Невже знайдеться на світі ще хтось, хто так довго ігнорував настільки явні підказки?
І яке це полегшення! Розмови про шлюб завжди викликали в нього паніку, бо довічне життя з дівчиною аж ніяк не здавалося йому таким уже прекрасним розвитком подій, яким його всі вважали. Він завжди пояснював це своїм обмеженим досвідом спілкування з особами протилежної статі, але ж, якщо подумати, цього досвіду в нього було не так і мало. Навіть якщо викреслити зі списку фанаток.
Проте тепер та сама ідея шлюбу набувала зовсім інших барв. Раніше він такого навіть не уявляв, але тепер уявив. І довічне життя із хлопцем видавалося йому чимось яскравим, але в той же час теплим, чимось таким, чого він із нетерпінням чекає. Власне, видавалося йому дуже схожим на їхнє теперішнє життя. Тільки з сексом.
А сьогодні ж був майже секс. Чжонкук хихикнув.
Якщо вони і далі чимось таким займатимуться, то це буде ніби шлюб. Із шістьма хлопцями. Він знову хихикнув. А якщо не займатимуться, то ж є всі ті бездоганні, прекрасні, чудові айдоли, якими він захоплюється. І ще більше неайдолів, які часто не менш бездоганні і прекрасні. Він же знаменитість! У нього стільки можливостей! На нього чекає стільки цікавого. У Чжонкука аж голова закрутилася від цих думок (хоча то також могло бути через алкоголь).
- Чого смієшся? – почув він і розплющив очі.
По ліву сторону вмостився Хосок. Підсунувся ближче, ткнувся носом йому в шию і закинув на нього ногу.
- Бо добре, - відповів Чжонкук.
Хосок пограв бровами.
- Сподобалося?
- Угу, - кивнув він.
- Зовсім збезчестили нашого макне, - зітхнув Джін сідаючи по інший бік.
За Джіном примостився Намджун, а решта розташовували подушки біля Хосока.
- Ну, ще не зовсім, - хитро мовив Чжімін.
Чжонкук би почервонів, але був надто для цього стомлений. І надто п’яний. І, якщо відверто, надто багато сьогодні пережив, щоб червоніти від такої дрібниці.
Юнґі відправив Техьона вимикати світло, після короткої суперечки виборовши собі місце біля Хосока, а з іншого від себе боку вклавши Чжіміна.
- Звідки взагалі, - заговорив Джін, влягаючись між Чжонкуком і Намджуном, - взялася ця ідея з дрочкою?
- Це ж логічно було. - Техьон вимкнув світло і пробирався в темряві до Чжіміна.
- Авжеж, – пирхнув Юнґі.
- Наступного разу треба таки пограти в «Правду чи виклик», - з ентузіазмом заявив Техьон.
- Наступного разу? – мляво запротестував Джін. – Не буде ніякого наступного разу.
- Чого ж? Он скоро у Чжіміна день народження, - підтримав ідею Чжонкук, ледве провертаючи язиком у роті. – Як на мене, чудова ідея для вечірки.
Джін, який до цього гладив йому волосся, спробував дати запотиличника тією ж рукою.
- Ого! – вражено протягнув Намджун. – А ти таки палаєш ентузіазмом, я бачу.
Чжонкук усміхнувся.
- Я не проти, - почувся сонний голос Чжіміна. – Там якраз вихідний має бути…
Чжонкукові повіки склеювалися все міцніше, і вже зовсім крізь сон він почув голос Техьона:
- Ви що там, цілуєтеся?
І в тиші, що запанувала після цих слів, Чжонкуку здалося, що справа, де лежали Джін із Намджуном, дійсно чути якісь підозрілі звуки. А тоді він остаточно заснув.